Перші спроби описати подібні флешмобу акції можна знайти у книгах фантаста Ларрі Нівела, котрі вийшли ще в 60-их роках минулого століття. Скоріш за все, FM-акції траплялись і раніше, але лише в минулому році їм було дано визначення.

Зараз, чомусь, прийнято вважати, що перша акція флешмобберів відбулась в червні цього року у Нью-Йорці. Хоча насправді це був вже другий флешмоб, а перша акція була ще в травні.

Тоді, коли Bill відправив 50 електронних листів своїм знайомим і попросив їх зібратись в одному з бутіків Манхеттена. Але володар магазину дізнався про їх плани і визвав поліцію. Перша спроба провалилась.

Пізніше, не без участі Bill'a, з’явився «The Manhattan Mob Project» – таємне товариство флешмобберів. Вони стали збиратись у відомий лише їм час в різних барах і ресторанах Манхеттена, де їм видавались інструкції наступного флешмоба. Ніхто з учасників не міг знати завчасно де і коли відбудеться наступна акція.

Всім відомий другий Нью-Йоркський моб пройшов набагато успішніше. Він відбувся 17 червня. Біль ніж 100 чоловік оточили величезний східний килим в магазині Macy's і стали переконувати заклопотаних продавців в тому, що їм негайно потрібен «любовний килим» («love rug») за 10 тисяч доларів для їх «общины».

Після цього випадку «миттєві натовпи» стали з’являтись в різних куточках світу майже кожного дня.

На тому ж тижні, по вулицям Токіо и Осаки пройшли сотні людей в костюмах агента Сміта з Матриці, при цьому вони намагались зобразити бойові сцени з фільму.

Перший Європейський флешмоб планували провести в Лондоні, але його підготовка зтяглась майже на місяць.

Тим часом в Римі була організована і проведена своя акція – вона й стала першою в Європі.

24 липня біля 200 чоловік увійшли в книжний магазин і стали, протягом декількох хвилин, запитувати у продавців книгу, яка не існує. Потім вони нагородили аплодисментами терплячих співробітників магазину і розішли «по домам».

30 липня в Берліні відбувся перший німецький флешмоб. На цю акцію прийшло всього біля 70 чоловік. Вони зробили зарядку на вулиці (пострибали, покрутились, поплескали у долоні) і розійшлись. Дуже скромний початок у порівнянні з Римом. Але, не дивлячись на це, зараз флешмоб в Германії дуже популярний.

Такі акції пройшли майже в усіх крупних містах, причому німецькі флешмоббери придумали дуже цікаві сценарії. Так, в серпні у Берліні поряд з американським посольством, 250 чоловік одночасно відкоркували пляшки з шампанським і протягом трьох хвилин в унісон випивали «За Наташу!», а в Дортмунді моббери зібрались біля виставки пральних машин і почали поїдати банани. 

На початку серпня про флешмоб заговорили в Росії. «Я подумав, а чому б и в Петербурзі не провести щось подібне. В своєму щоденнику на Livejournal.com я висловив цю ідею і написав інструкції по діям. Бажаючих взяти участь відізвалось дуже багато, в тому числі і Москва підтримала нас»– розповідає ініціатор першого російського флешмоба Володимир Яковлєв. Перша акція в країні була запланована на 16 серпня, але першим став флешмоб, проведений в московському ГУМ-і 15 серпня. Прийшли на нього лише чоловік 20, однак початок руху флешмобберів в Росії все ж був покладений.

16 серпня в Пітері на Московському вокзалі о 17.00 декілька десятків чоловік з паперовими табличками зустрічали одну жінку, що мала приїхати потягом №62. Написи на табличках в усіх були однаковими: «Тетяна Лаврухіна. Товариство анонімних алкоголіків».

Представники ЗМІ приколу не зрозуміли і негайно придали акції політичного забарвлення.

В той же день в Києві пройшов перший флешмоб. Відповідно сценарію, учасники акції повинні були о 17.00 підійти до залізної пальми (що знаходилась в «Глобусі» на Майдані), і декілька хвилин її фотографувати. Але ця інформація одразу ж потрапила в ЗМІ, тому від ідеї довелось відмовитись. Лише за декілька годин до акції координаторам вдалось розповсюдити серед «своїх» новий сценарій. Всі учасники, відповідно «Плану Б» закупили по одній великі смоктальній цукерці на палочці і пішли розглядати вітрини магазинів з 17.58 до 18.02, неподалік від тієї ж залізної пальми, де їх ще годину тому очікували журналісти. Потім усі зібрались біля цукеркового ларька, і, облизуючи свої цукерки, почали запитувати у продавців: «Скажіть, будь-ласка, скільки потрібно з’їсти таких цукерок, щоб погладшати на 7 кг?»…По підрахункам, в акції прийняло участь більш ніж 70 чоловік. Дуже вдалий флешмоб!

19 жовтня 2006 року відбувся перший флешмоб і у Вінниці. Близько 70 чоловік зібралос в холі ВНТУ і аплодували 30 сек. вахтеру, що перевіряє перепустки. Акція була організована за 23 години. Дуже вдалий початок!!!

3 листопада 2006 року було засновано сайт Вінницького флешмоба  www.fmob.vn.ua

 Проведення нами акцій уже не історія, а теперішнє. Почитати про них можна у розділі Звіт.